Презентація Мовного Модуля Проекту «МАПА»

MAPA language map«МАПА» – або «Цифровий атлас України» є пріоритетним проектом, над яким зараз працює Український науковий інститут Гарвардського університету. Під керівництвом директора Інституту професора Сергія Плохія, якому належить ідея цього унікального міжнародного наукового проекту, та керівника проекту «МАПА» Костянтина Бондаренка, команда ентузіастів-фахівців, до якої на різних етапах долучалися Надія Кравець, Наталя Левчук, Джозеф Лівзі, Віталій Михайловський, Геннадій Побережний, Кристіян Раффенсперґер та Вікторія Середа, досліджує і, використовуючи найсучасніші досягнення в галузі інформаційних технологій, вводить у науковий обіг інформацію не лише про певні ключові події в історії України, але і про економічні, історичні, політичні та соціальні зміни, які вона нині зазнає. 

Вчені та всі, хто цікавиться історією, вже мають доступ і користуються кількома модулями «МАПИ» - «Атласом сучасної України» (цей розділ присвячений Революції Гідності, соціологічним аспектам статусу та вжитку української мови, питанням національної ідентичності) та «Історичним атласом» (тут зібрані матеріали, пов'язані з дослідженням Голодомору 1932 – 1933 років, генеалогія Київської Русі, картографія Поділля 14 – 15 століть). Ця інформація подається в доступному форматі, і вона розрахована на опрацювання через інтернет.

Зараз, упродовж уже кількох років, над соціолінгвістичним компонентом проекту «МАПА. Цифровий атлас України: Революція Гідності» наполегливо працює відомий львівський вчений д-р Вікторія Середа, доцент кафедри соціології Українського католицького університету. Цей компонент включає два модулі – «Пам'ять та ідентичність» та «Мова». Перший із них виявляє ставлення населення всіх областей України до таких подій, як Революція Гідності, анексія Криму, війна на Сході, а також - динаміку їхнього ставлення до ключових історичних подій, національних діячів України та пам'ятників історії та культури. Другий модуль об'єктивізує і ставить на мапу усі відмінності етнолінгвістичної самоідентифікації, а також мовних уподобань та преференцій українського суспільства у період між 2013 та 2017 роками.

НАЙСУЧАСНІШЕ ЗНАРЯДДЯ ПОШУКУ

«МАПА» дозволяє збирати, класифікувати, аналізувати та презентувати інформацію, що стосується політично-економічної географії України. Цей проект є надзвичайно ефективним пошуковим знаряддям, яке дає користувачам інтернету доступ до інформації про взаємозалежності, моделі й тенденції історичного та соціального розвитку України.

1 25 18 0 175221 800ВЕЛИКИЙ ГОЛОД

Проект «Великий Голод» представляє інформацію, яка стосується демографічних втрат, що їх зазнала Україна у 1932 – 1933 роках, її етнічного складу, адміністративного розподілу й екологічних зон. Проект також містить інформацію щодо основних напрямків радянської урядової політики, її результатів і наслідків. Окрім веб-мапи, проект включає галерею традиційних мап і картографічний Журнал Голодомору.

ГЕНЕАЛОГІЯ РУСІ

Проект «Генеалогія Русі» представляє мережу династичних шлюбів і тим самим кидає світло на зв'язки між Руссю та рештою середньовічної Європи. Мета проекту – наочно засвідчити місце Київської Русі в контексті тогочасної Європи, адже представники руської династії були пов'язані шлюбними узами з державами, котрі знаходилися в різних кутках континенту.

ІСТОРИЧНЕ ПОДІЛЛЯ

Цей проект досліджує виникнення і розвиток поселень на Поділлі (часів князівства воєводства, 1370 – 1444) наприкінці середньовіччя.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ

MAPA language

Проект містить дані найостанніших соціологічних опитувань. Це дозволяє вченим аналізувати стан українського суспільства напередодні Революції Гідності. Цей проект є новим знаряддям для наукового аналізу регіональних відмінностей в межах самої України. Веб-мапа складається з двох модулів – «Історія та ідентичність» і «Мова».

Джерелом даних обох модулів є соціологічні опити, які проводилися по всіх адміністративних областях України, і які відбивають стан речей як в селах, так і в містах, і враховують відповіді людей різних статей та вікових груп, віком від 18-ти років.

Модуль «Мова» дає змогу дослідникам бачити весь спектр соціолінгвістичної панорами українського суспільства між 2013 і 2017 роками. Він містить статистичні дані про використання мови й про ставлення респондентів до сучасної мовної політики в Україні.

Модуль «Історія та ідентичність» може стати для дослідників своєрідним візуальним відбитком того, як українці ставляться до різних історичних діячів, подій, пам'ятників та національних свят і таким чином домогти їм сформувати уявлення про те, як політичні події 2013 – 2015 років відбилися на поглядах українців, як в межах конкретних областей, так і на загальнодержавному рівні.

Як сказав керівник проекту Костянтин Бондаренко, «наша мета – заохотити всіх, кого цікавлять ці теми, до інтерактивного використання мап. Вони мусять адаптувати представлену тут інформацію до своїх власних потреб. Перш, ніж виставляти ці дані в мережу, наша команда провела велику аналітичну роботу, але ми хотіли б, щоб і інші вчені, замість приймати на віру наші висновки, використовували представлені тут мапи для проведення власних досліджень... Користувач «МАПИ» може створити сотні власних картографічних комбінацій.» (Більш детально про технічний аспект проекту можна дізнатися на англомовній сторінці вебсайту УНІГУ.)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОВНОГО МОДУЛЯ

15 листопада 2017 року в Інституті відбулася презентація мовного модуля проекту «МАПА». Д-р Вікторія Середа, яка спеціально прилетіла до Гарварду з Берліну, де вона зараз проходить річне стажування, розповіла про джерела інформації, які лягли в основу цього модуля.

Дані, котрі були використані для створення веб-мап «Сучасного Атласу», походять із кількох джерел:

  • Із проекту «Регіон, нація, світ: новий міждисциплінарний та транскультурний погляд на Україну» університету Св. Ґеллена. Цей проект включає результати двох опитувань, проведених у березні 2013 року та в березні 2015 року в межах усієї країни (вихідні дані: n= 6000, вірогідність помилки – плюс-мінус 2%).
  • Із проекту «Формування спільної української ідентичності за нових обставин: особливості, перспективи та проблеми», здійснений у грудні 2015 року Центром імені Разумкова (вихідні дані: n= 10071, вірогідність помилки – плюс-мінус 1%).
  • Дані про зміну топонімів та зняття пам'ятників доби СРСР, як частину офіційних заходів процесу декомунізації, які у грудні 2016 року оприлюднив Український інститут національної пам'яті.

MAPA Lang Launch 7Значення мовного питання для сучасної України важко переоцінити. Адже мова у нас традиційно вважалася визначальним чинником національної ідентичності. Повна україномовність зробила б неможливою російські територіальні зазіхання і назавжди б визначила напрямок майбутнього розвитку країни. Але поки що реальна українська двомовність викликає суспільні тертя і успішно використовується доморослими демагогами й зовнішніми ворогами України. Втім, для соціологів така ситуація є чудовою нагодою дослідити різні аспекти цієї проблеми. Всі вищезазначені опити проводилися по всіх областях України, за виключенням окупованих територій. Вчених цікавило, якими мовами українці розмовляють у себе вдома та на роботі, яку мову вони вважають рідною, як вони національно самоідентифікують себе, тощо. Дані, представлені в мовному модулі, дають змогу порівняти мовні практику та самоідентикацію українців по всіх областях країни, як в містах, так і на селі.

Один із висновків цих опитів полягає в тому, що у великих містах України (Харкові, Одесі і навіть Києві), попри Революцію Гідності, анексію Криму і війну на Сході, зменшилася кількість респондентів, які, за власним визнанням, розмовляють українською.

«Й це, - як сказав директор проекту професор С. Плохій, - є повною несподіванкою. У зв'язку з цим виникає багато нових питань, і кожне з них вимагає подальших досліджень.»

І саме на це будуть спрямовані зусилля соціологів, які працюють для цифрового атласу «МАПА». Не дарма ж кажуть, що проблеми - це головний рушій науки.

Copyright © 2017 The President and Fellows of Harvard College

Address: 34 Kirkland Street, Cambridge, MA 02138
Hours of operation: 9 a.m.-5 p.m. EST
Phone: 617-495-4053
Fax: 617-495-8097
E-mail: huri@fas.harvard.edu