19 квітня 2017 року під егідою Центра російських та євразійських досліджень імені Дейвіса та УНІГУ відбувся симпозіум і презентація англомовного видання книжки Володимира 
Музиченка «Єврейський Людмир. Історія і трагедія єврейської громади Володимира-Волинського» за участю професора Майкла Флайєра (Гарвардський університет), професора Сергія Плохія (Гарвардський університет), професора Антоні Полонського (Університет імені Брандайса) та професора Максима Шлайєра (Бостонський коледж).
Історія написання і видання цього твору містить у собі кілька інших історій - глобальну, національну, регіональну та безліч приватних. Найкоротша з них – про Володимира Музиченка, краєзнавця й громадського діяча за покликанням, вчителя музики за фахом. Він народився у 1964 році у волинському місті Сарни. Його батько – білорус, мати – єврейка. Хлопець завжди вважав себе, перш за все, євреєм, хоча б тому, що його мати, завдяки милосердю та героїзму простих волинян, чудом пережила війну й жахи Голокосту, й тому, що батьки змалку привчили його завжди бути на боці скривджених. Володимир закінчив рівненське музичне училище, відслужив два роки у війську, одружився і перебрався з родиною до Володимира- Волинського. Там він зацікавився історією місцевої єврейської громади, яка під час Другої світової війни була майже повністю знищена німцями й їхніми колаборантами. А ті, кому пощастило вижити, на той час або померли або емігрували до Ізраїля, Канади та США. В СРСР правда про винищення євреїв, так само, як і справжня історія Другої світової війни, замовчувалася або прикрашалася на догоду ідеології. І лише наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років влада незалежної України почала заохочувати дослідження злочинів ХХ-го століття.
Але Володимир Музиченко не збирався чекати на інструкції та вказівки влади. Хоча впродовж восьми століть євреї складали більшість населення Володимира Волинського (або на їдиші - Людмира) і майже все торговельне, промислове, релігійне й культурне життя міста трималося на них, у місцевому краєзнавчому музеї він не знайшов про це гідної згадки. Натомість, усі фізичні пам'ятки їхньої присутності – цвинтарі, синагоги, приміщення театрів, шкіл, тощо – були зруйновані, занедбані й запаскуджені. А місця розстрілу тисяч жертв (наприклад, у селі П'ятихати) були перетворені на сміттєві звалища.
В. Музиченко з головою поринув у працю. Він розчищав місця захоронення провідних релігійних діячів, організовував кампанії, на яких збирав кошти для встановлення пам'ятних знаків на місцях масових розстрілів, розпитував людей про те, що тут діялося півстоліття тому, співпрацював із місцевою владою, наводив контакти зі столичними та закордонними єврейськими організаціями, вів постійну роз'яснювальну роботу серед молоді. А ще він наполегливо збирав свідчення самовидців трагедії, фотографії, архівні документи та інші об'єкти, пов'язані з історією війни та попередньою діяльністю єврейської громади Володимира- Волинського. І з часом стало ясно, що весь цей матеріал мусив бути оприлюдненим, бо досі не існувало жодного популярного, але, разом з тим, ґрунтовного дослідження цієї теми.
В результаті, у 2011 році після багатьох років клопіткої праці в Луцьку вийшла книжка В. Музиченка «Володимир Єврейський». Її центральна тема – загибель двадцяти двох тисяч євреїв міста, яке до 1941 року було осередком однієї з найдревніших і найчисельніших єврейських громад України. Але вона також містить унікальні матеріали про історію життя й діяльності багатьох видатних синів і дочок Володимира-Волинського. Зі свідчень очевидців трагічних подій 1941 – 1944 років повстає не ретушована та позбавлена ідеологічних «директив» картина окупації Волині, під час якої відбувалося як «заплановане», так і «спонтанне» нищення євреїв від рук нацистів, бійців польської Армії Крайової, місцевих поліцаїв, партизанів УПА, мародерів, бандитів і навіть охоронців так званого юденрату із міського ґетто. І навпаки, мемуари та свідчення тих, хто пройшов через цю криваву м'ясорубку, містять багато прикладів людяності й героїзму представників усіх зазначених вище груп. Окремі розділи книжки присвячені «українцям – Праведникам серед народів світу», котрі рятували приречених на смерть євреїв.
Як пише В. Музиченко, «за кількістю Праведників Україна посідає четверте місце після Польщі, Нідерландів і Франції, хоча могла бути й першою, оскільки за умов Радянської України вивчати це питання не було можливості, бо тема Голокосту свідомо замовчувалася».
Хоча в родині у В. Музиченко розмовляли переважно російською, але він свідомо прийняв рішення написати історію євреїв Володимира-Волинського українською мовою. Як патріот України і державник, він при кожній нагоді підкреслює, що його книжка написана не стільки «про євреїв і для євреїв». «Бо злочин, жертвами якого стала ця національна меншина, це злочин проти всього людства, і лише пам'ять про це, передана молодому поколінню, допоможе людству уникнути чогось подібного в майбутньому».
У 2016 році побачило світ англомовне видання цієї книжки в чудовому перекладі Марії Дарії Олійник з Канади. Передмову до нього написали Гарві Буднер (саме завдяки його моральній і фінансовій підтримці були здійснені обидва видання) і професор Віталій Червонойваненко з Києво-Могилянської академії. Крім того, у своєму вступі професор Антоні Полонський представив широку панораму історії Володимира-Волинського як в контексті Центральної Європи та і з перспективи буття єврейського народу.
Симпозіум та презентація книжки Володимира Музиченка стали виявом нагальності та гострого інтересу до теми єврейства, українства та доказом того, що на наших очах народжується нова політична спільнота – українська нація.
Вихідні дані українського видання:
Володимир Музиченко, Володимир Єврейський. Історія і трагедія єврейської громади м. Володимира-Волинського. Луцьк, ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. ISBN 978-966-361-658-2.
Вихідні дані американського видання:
Volodymyr Muzychenko, Jewish Ludmir. The History and Tragedy of the Jewish Community of Volodymyr-Volynsky. A Regional History, with an introduction of Antony Polonsky. Translated from the Ukrainian by Maria Daria Olynyk. Academic Studies Press, Boston, MA, 2016. ISBN 978-1-61811-518-8.