КАРТОҐРАФУВАННЯ ДИНАСТИЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Монографія Кристияна Раффенспергера «Родинні узи: Генеалогічні зв'язки та династичні шлюби в Київській Русі»
Європейська орієнтація завжди була наріжним каменем української незалежності. Це визнавали (принаймні, на рівні декларацій) усі українські президенти та уряди. Не дарма ж каталізатором і головним рушієм двох останніх українських революцій була саме ця ідея належності до спільної європейської цивілізації. Але наскільки бажання нинішніх українців узгоджується з їхнім історичним досвідом? Або, попросту кажучи, чи були ми колись «Європою»?
Якщо вірити засадничому міфу Російської імперії про трьох народів-братів та Київ як «мати городів руських», то нинішня Україна завжди була частиною окремої «православної» спільноти, іманентно ворожої по відношенню до агресивної «католицької» Європи. Але чи відповідає дійсності цей постулат? Відповідь на це питання пов'язана з історією та спадком Київської Русі. Чим вона, насправді, була - імітатором Візантії чи європейською державою?
За умов війни, що ведеться не лише на фронтах, але й на всіх рівнях суспільного життя, дуже важливо дослухатися не лише до полум'яних демагогів, але, в першу чергу, до неупереджених істориків.
НОВА МОНОҐРАФІЯ КРИСТИЯНА РАФФЕНСПЕРҐЕРА
У квітні 2016 р. Український науковий інститут Гарвардського університету (УНІГУ) видав монографію Кристияна Раффенспергера «Родинні узи: Генеалогічні зв'язки та династичні шлюби в Київській Русі» (Christian Raffensperger, Ties of Kinship. Genealogy and Dynastic Marriage in Kyivan Rus. Harvard University Press, 2016). В ній д-р Раффенсперґер, професор історії Віттенберґського університету і член вченої ради Асоціації візантиністів Північної Америки, аналізуючи династичні шлюби нащадків князя Володимира, пише про роль і місце Київської Русі в системі середньовічної Європи.
СВІЖИЙ ПОГЛЯД НА ДАВНЮ ІСТОРІЮ
Його попереднє дослідження – «Новий погляд на Європу: Київська Русь у контексті середньовічного світу, 988 - 1146» (“Reimagining Europe: Kievan Rus’ in the Medieval World" and "Ties of Kinship: Genealogy and Dynastic Marriage in Kyivan Rus’.”) була відзначена премією Академії штату Огайо за найкращу історичну публікацію (2013 р.). Традиційно вважалося, що у період свого розквіту (Х - ХІІ ст.) Русь була частиною візантійського світу, який існував окремо від решти Європи. А головна теза цієї книжки полягає в тому, що, навпаки, київська держава була невід'ємною частиною середньовічної Європи, яка ще не була безнадійно поділена на Схід і Захід.
Користуючися латинськими джерелами, проф. Раффенсперґер висвітлює міцні політичні, релігійні, родинні та економічні зв'язкі, які існували між європейськими королівствами, включаючи Київську Русь. Фактично, він намагається звільнити історіоґрафію від того впливу, який й дотепер мають на неї російські монастирські літописи. Адже їхньою головною метою було підкреслення розбіжностей між двома гілками християнства, звідси - і крайня непоступливість у трактуванні історії та богослів'я. Раффенсперґер ставить під сумнів надзвичайно популярний погляд на середньовічну Європу, згідно з яким Візантія завжди протистояла Західній Європі, а Київська Русь, як і личить вассалові, рухалася у її фарватері. Навпаки, стверджує вчений, візантійські звичаї, традиції, законодавство, мистецтво та архітектура були зразками для решти Європи, хоча б тому, що ця наддержава була прямим спадкоємцем Римської імперії.
Моноґрафія «Новий погляд на Європу» завдала серйозного удару по ідеям російської винятковості й мала великий вплив на європейську медіавістику.
ЯК РУСЬКІ КНЯЗІВНИ ВПЛИНУЛИ НА ДОЛЮ УКРАЇНИ
Основу його нової книги «Родинні узи: Генеалогічні зв'язки та династичні шлюби в Київській Русі» складають більше двох десятків розгорнутих генеалогічних таблиць і детальна бібліоґрафічна інформація про династичні шлюби нащадків великого князя Володимира. (Про те, що Київська держава була невід'ємною частиною середньовічної Європи свідчить хоча б той факт, що руські князівни були королевами Франції, Польщі, Угорщини, Норвегії та Священної Римської Імперії. Ці жінки були справжніми «послами Русі», вони відстоювали інтереси своїх династій та країн і виступали ґарантами міжнародних угод.) Ця праця К. Раффенсперґера є першим подібним англомовним дослідженням, що містить сучасні інтерпретації та аналіз історичного контексту століть, і, по суті, встановлює нові стандарти, за якими вчені-медієвісти, візантологи та славісти зможуть досліджувати династичні шлюби цієї історичної доби.
В одній із рецензій на «Родинні узи» історик Рассел Мартін з Вестмінстерського колледжа пише, що ця монографія К. Раффенсперґера цінна не лише тим, що в ній зібрана унікальна довідкова інформація. «Це – блискучий зразок ерудованого історичного дослідження, в якому автор на підставі серйозних джерел доводить, що правлячий клас Київської Русі був щільно інтеґрований у суспільне та політичне життя середньовічної Європи. Вихід цієї книжки є подією для всіх, хто цікавиться історією Русі та середньовіччя... На нього чекало вже кілька поколінь істориків.»
ГЕНЕАЛОГІЯ І «ЦИФРОВИЙ АТЛАС УКРАЇНИ»
Кристиян Раффенсперґер вже давно співпрацює з УНІГУ. У 2013 – 2014 рр. він одержав інститутську стипендію імені Евгена і Деймел Шклярів, і саме тут він мав змогу завершити роботу над «Родинними узами». Він також долучився до широкомасштабного проекту УНІГУ «Цифровий атлас України». (В межах цього проекту велика група українських та північно-американських демоґрафів та істориків вже кілька років працює над створенням інтерактивного «Атласу Голодомору».) А тепер однією зі складових цього проекту є також «Електронна мапа генеалогічних зв'язків Київської Русі» (The Rusian Genealogy Web Map) К. Раффенсперґера. Вчений створив електронну інтерактивну мапу, на якій представлені династичні шлюби Рюріковичів (а саме – нащадків князя Володимира) в Х - ХІІ ст.). З цієї мапи, зокрема, видно, що більше 70 відсотків всіх династичних шлюбів Володимировичів зв’язують Русь з провідними державами тогочасної Європи. Джерелом цієї інформації є «База даних генеалогії Русі», складеної Кристияном Раффенспеґером, при технічній підтримці Дейвіда Дж. Бірнбаума.
Фінансовування цього проекту здійснив Український науковий інститут Гарвардського університету, технічне забезпечення – Костянтин Бондаренко (УНІГУ) та Гарвардський аналітично-ґеоґрафічний центр.
Дізнатися більше та замовити монографію Кристияна Раффенспергера «Родинні узи: Генеалогічні зв'язки та династичні шлюби в Київській Русі» / Christian Raffensperger, Ties of Kinship. Genealogy and Dynastic Marriage in Kyivan Rus. Harvard University Press, 2016 можна через Harvard University Press або на Amazon.com.