Меморіальні лекції УНІГУ

May 6, 2019
Picture: Group of people indoors

На додачу до щотижневих семінарів, Український науковий інститут Гарвардського університету регулярно спонсорує та проводить конференції, симпозіуми та інші наукові заходи. Не менш важливою формою заохочення українознавчих досліджень є й так звані меморіальні (або пропам'ятні) лекції, які носять імена видатних українських меценатів зі США та Канади – Василя та Марії Петришиних, Зеновії Сохор Перрі, Богдана Юрія Кравціва та Петра Яцика. Проведення цих лекцій вимагає додаткового фінансування. Як відбувається цей процес?

МЕМОРІАЛЬНІ ЛЕКЦІЇ ІМЕНІ ВАСИЛЯ І МАРІЇ ПЕТРИШИНИХ

Щорічна меморіальна лекція імені Василя і Марії Петришиних була створена у 1991-му році д-ром Володимиром Петришиним на честь своїх батьків. Для цього В. Петришин заснував у Гарвардському університеті фонд, на відсотки з якого УНІГУ навесні кожного року запрошує і надає слово для виголошення лекції різним вченим-україністам, які вже здобули визнання у своїх країнах та у світі. Список тих, хто виступав у рамках Петришинської лекції, включає імена відомих істориків, політологів, літературознавців, громадських та державних діячів із Північної Америки, Європи та України.

Першою такої честі у 1994 році була удостоєна Марта Богачевська -Хом'як, відомий історик та піонер українознавчих феміністичних досліджень. Її лекція називалася «Політичні спільноти та різновиди ґендерної ідеології в сучасній Україні». Того ж року її виступ вийшов окремою брошурою у видавництві УНІГУ.

Мабуть, має сенс подати тут повний перелік уже проведених меморіальних лекцій. Це дозволить об'єктивно оцінити напрямок наукових пошуків і здобутків спершу американського, а нині й світового українознавства.

Меморіальна лекція імені Василя і Марії Петришиних:

1995 - Юрій Щербак, посол України у США, «Нова держава, нові стосунки: творення зовнішньої політики України»

1996 - Френсіс Дж. Томпсон, Антверпенський університет, Бельгія, «Брестська унія (1596) та її історичний контекст»

1997 – Джон-Пол Гимка, Альбертський університет, Канада, «Історія, християнство та культура Східної Європи: Новий підхід до формулювання деяких питань»

1998 - Джон А. Армстронг, Висконсінський університет, США, «Незалежна Україна на світовій арені: Деякі прогнози та їхнє значення для майбутніх досліджень»

1999 - Марія Зубрицька, Львівський університет імені Івана Франка, «Сучасна українська література та її читач: Хвороби зростання і потреба у визнанні»

2000 - Хіроакі Куромія, Індіанський університет, США, «Зміни в тлумаченні української історії: Нові джерела і нові ідеї»

2001 - Андреа Ґраціозі, Неапольський університет імені Федеріко ІІ-го, Італія, «Український досвід під час європейських воєн і революцій 1905 – 1956 років»

2002 - Наталя Яковенко, Інститут історії, Національна Академія наук України, «Православні, католики, протестанти: Релігійне співіснування в Україні 16 – 17 століть»

2003 - Олександр Мотиль, Ратґерський університет, США, «Створення України та її подальші трансформації»

2004 - Ярослав Грицак, Інститут історичних досліджень, Львівський національний університет, «Хлоп-русин у німецькому одязі: Іван Франко та створення української ідентичності»

2005 - Домінік Арель, завідувач кафедри українських досліджень, Оттавський університет, Канада, «Роль регіонального чинника в українській політиці, 1994 – 2004 роки»

2006 - Олексій Гарань, віце-президент Євразійського Фонду, відділ України, Білорусі, Молдови, «Україна після Помаранчевої революції й березневі вибори 2016-го року: Яким буде напрямок руху?»

2007 - Тетяна Таірова-Яковлева, професор української історії, директор Центру українських досліджень, Санкт-Петербурзький університет, Росія, «Іван Мазепа: Гетьман і міф про нього в контексті історії»

2008 - Джованна Броджі-Беркофф, професор славістики, Міланський університет, «Канон і культура в ранньомодерній Україні: Бароко і його наслідки»

2009 - лекція не відбулася внаслідок фінансової кризи у Гарварді

2010 - Марк фон Гаґен, професор історії та директор школи історичних, філософських та релігійних досліджень Університету штату Аризона, «Вплив Першої світової війни на створення і руїну сучасної України»

2011 - Зенон Когут, директор Канадського інституту українознавчих досліджень, «Політична культура козацької України»

2012 - Норман Наймарк, старший співробітник, Інститут імені Гувера Стенфордського університету, «Український голод в історії світового геноциду»

2013 - Роберт Пол Могочі, професор департаменту історії й політології, завідувач кафедри українознавчих досліджень, Торонтський університет, «Кримські татари: Доля депортованого народу»

2014 - Андреас Каппелер, професор східноєвропейської історії, Віденський університет, «Росіянка та український рух: Життєва подорож Александри й Петра Єфименків»

2015 - Володимир Кравченко, професор департаменту історії та класики, директор Канадського інституту українознавчих досліджень, «Новий погляд на російсько-українське прикордоння: Харків/Харьков»

2016 - Сергій Єкельчик, професор департаменту історії, германських та слов'янських досліджень, Університет Вікторії, Британська Колумбія, Канада, «Як міська площа стала Майданом: Просторова історія святкувань і протестів у сучасному Києві»

2017 - Френк Сисин, директор Центру українських історичних досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українознавчих досліджень, «Мобілізація селянства: Проблеми з модернізацією підкарпатських галичан у 1880 – 1914-х роках»

2018 - Ендрю Вілсон, професор українознавчих досліджень Школи слов'янських та східноєвропейських досліджень, Університетський колледж, Лондон, Великобританія, «Деконструкція східнослов'янської ідеї в Україні та Білорусі: Що сталося з національними ідентичностями після 2014-го року?»

2019 - Ґуідо Гауссман, професор південно-східної та східно-європейської історії, завідувач кафедри історії Інституту східних і південно-східних європейських досліджень імені Лейбніца Реґенбургського університету, «Спадок Брест-Литовська, 1928-го року. Від дипломатії до історіографії».

Sochor Parry Zenovia ZeniaМЕМОРІАЛЬНІ ЛЕКЦІЇ ІМЕНІ ЗЕНОВІЇ СОХОР ПЕРРІ

Професор університету імені Кларка Зеновія (Зеня) Сохор Перрі (1943 – 1998) була видатним політологом, експертом з радянської та східноєвропейської історії й політики. Вона також співпрацювала з УНІГУ, викладала у НаУКМА й була чи не найпершою з-поміж американських політологів, які почали займатися дослідженням незалежної України. У 2000 році її родина заснувала при українському гарвардському інституті фонд, який фінансує проведення лекцій, здебільшого, з питань української політики й політології. Серед запрошених лекторів можна побачити багато видатних вчених, політиків, знавців конституційного та міжнародного права. Пам'ятні лекції імені З. Сохор Перрі відбуваються, як правило, раз на два роки.

2001 - Шерман Ґарнетт, колишній заступник міністра оборони США, відділ Росії, України та Євразії, декан коледжа імені Джеймса Медісона, університет штату Мічиган, «Україна: Геополітичні параметри невизначеності та зволікань»

2003 - Тімоті Снайдер, доцент, кафедра історії, Єльський університет, США, «Україна і дедалі зростаючий Захід»

2006 - Анжела Стент, професор урядування та дипломатії, директор Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень, Джорджтаунський університет, США, «Результати виборів до Верховної Ради: Проблеми та шляхи виходу з них»

2008 - Анатолій Гриценко, депутат Верховної Ради, голова комітету з національної безпеки і оборони, Україна, «Історія, християнство та культура Східної Європи: Ревізія деяких формулювань»

2011 - Богдан Футей, член федеральниого апеляційного суду США, Вашінгтон, США, «Законність і конституційні гарантії в Україні»

2012 - симпозіум «Якою є траєкторія розвитку свободи і демократії в Україні?» за участю:

  • Дейвіда Крамера (головуючий), президента «Будинку свободи»
  • Деймона М. Вільсона, віце-президента «Атлантичної Ради»
  • Ореста Дейчаківського, старшого радника Американського комітету з питань безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінкська комісія США)

2014 - Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Україна, «Нинішній стан українського суспільства та його основні соціальні показники (1994 – 2014)»

2016 - Марк Бейсінґер, професор кафедри політики імені Генрі В. Патнама, Принстонський університет, США, «Дослідження стосунків між революцією та імперією у пострадянській Україні»

2018 - Філіп А. Карбер, президент Потомакського фонду, професор стратегії та практики, семінар з макіавелізму, Джорджтаунський університет, США, «План російського вторгнення в Україну: Оцінка наявних доказів та висновки на майбутнє».

МЕМОРІАЛЬНІ ЛЕКЦІЇ ІМЕНІ БОГДАНА ЮРІЯ КРАВЦІВАKrawciw

Пам'ятна лекція імені Богдана Юрія Кравціва (1904 -1975), поета, журналіста та літературного критика, відрізняється від інших вже тим, що вона фінансується не за рахунок іменного фонду, а з бюджету Гарвардського університету. Богдан Кравців був не лише літератором, але й відомим колекціонером. Він, зокрема, подарував Гарварду свою унікальну колекцію мап України, її окремих областей та деяких суміжних країн і територій. Тепер ця колекція зберігається в гарвардській бібліотеці імені П'юсі.

Богдан Ю. Кравців розпочав свою літературну кар'єру у 1919 році. Після Другої світової війни він працював журналістом у Західній Німеччині, а згодом й у США, де він був редактором журналу «Сучасність», двотомової та двомовної української енциклопедії, газет «Америка» і «Свобода». Із самого початку існування Українського наукового інституту Гарвардського університету Б. Ю. Кравців активно співпрацював з ним і навіть проводив тут свої дослідження.

Метою пам'ятної лекції імені Б. Ю. Кравціва є «сприяння науковому обговоренню української літератури за участю провідних літературних критиків, письменників, поетів і драматургів». Її формат передбачає не тільки виступ окремих літературознавців чи письменників, але й проведення наукових симпозіумів, як це вже було двічі.

Ось перелік цих лекцій:

1976 - Едвард Кісенець, бібліограф і бібліотекар-україніст, Гарвардський університет, США, «Юрій О. Іванів-Мезенко та сучасна українська бібліографія»

1978 - Енфрю Г. Грегорович, завідувач відділу технічного забезпечення бібліотек Торонтського університету, Канада, «Аудіовізуальні матеріали для дослідження української культури»

1979 - Пол Р. Могочі, старший дослідник УНІГУ, США «Національна бібліографія та національна свідомість в Галичині у 19-му сторіччі»

1980 - професор Роберт К. Метісон, доцент департаменту славістики Браунського університету, США, «Друкування Острозької Біблії

1981 - Вілл Райєн, бібліотекар Варбурзького інституту Лондонського університету, Великобританія, «Розповсюдження наукових текстів за часів Київської Русі: Бібліографічне дослідження»

1982 - Мирослав Лабунька, професор історії ЛаСальського коледжу, США, ««Habent Sua Fata Libelli» або «Книжки також мають свою долю»: Доля деяких збережених рукописів, що походять із Київської Руси-України»

1983 - Ярослав Стеткевич, професор східних мов Чікагського університету, США, «Зустріч зі Сходом: Орієнталістська поезія Агатангела Кримського»

1984 - Омелян Пріцак, завідувач кафедри української історії імені М. С. Грушевського, УНІГУ, Гарвардський університет, США, «»Повість временних літ» та історична правда»

1986 - Михайло Бажанський, журналіст, письменник, США, «Українські поети в Чехословаччині між 1918 та 1945-ми роками»

1992 - Гарві Ґолдблатт, професор слов'янських мов і літератур, Єльський університет, США, «Питання авторства і текстології «Історії про святих мучеників Бориса і Гліба»

2003 - симпозіум «Традиція та експеримент: Аспекти української літератури 1920-х років» за участю:

  • Григорія Грабовича (головуючий), професора української літератури імені Дмитра Чижевського Гарвардського університету, США
  • Мирослава Шкандрія, професора департаменту германських та слов'янських досліджень, Манітобського університету, Канада
  • Галини Гринь, співробітниці УНІГУ, США
  • Александра Кратохвіла, доцента департаменту слов'янських досліджень (секція українознавства) Ґрайсвальдського університету імені Ернста-Моріц-Арндта, Німеччина, лауреата стипендії імені Диймел і Євгена Шклярів
  • Марії Ревакович, асистента професора Ратґерського університету, США, лауреата стипендії імені Диймел і Евгена Шклярів
  • Володимира Діброви, прецептора департаменту слов'янських мов і літератур Гарвардського університету, США

2005 - Симпозіум «Новий погляд на український модернізм» за участю:

  • Григорія Грабовича, професора української літератури імені Дмитра Чижевського Гарвардського університету, США
  • Галини Гринь, головного редактора журналу «Harvard Ukrainian Studies», УНІГУ США
  • Віталія Чернецького, дослідника-літературознавця, УНІГУ, США
  • Тамари Гундорової, члена-кореспондента Національної Академії Наук України, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка, Україна

2008 - Стівен Сіґель, доцент департаменту історії Вустерського коледжа, США, «Колекція українських мап Богдана та Неоніли Кравцівих: Меморіальна лекція на відкриття виставки в Гарвардському університеті»

2013 - Григорій Грабович, професор української літератури імені Дмитра Чижевського Гарвардського університету, США, «Богдан Кравців (1904 – 1975): Поетів тягар»

2016 - Рорі Фіннін, завідувач департамента слов'янських досліджень, директор програми українознавчих досліджень, голова комітету російських та східно-європейських досліджень Кембріджського університету, Великобританія, «Міст, котрий нас єднає: Літературні контакти між українцями і кримськими татарами».

JacykPetroМЕМОРІАЛЬНІ ЛЕКЦІЇ / СИМПОЗІУМИ ІМЕНІ ПЕТРА ЯЦИКА

Славетний канадський меценат Петро Дмитрович Яцик (1921 – 2001) відомий у всьому світі як один із найбільших філантропів і меценатів українознавства. Можна без перебільшення стверджувати, що без його фінансової підтримки не було б багатьох наукових програм у США, Канаді та Україні. Зокрема, Петро Яцик заснував іменний стипендійний фонд, який надає стипендії вже відомим вченим за видатні заслуги в галузі українознавства. Завдяки його коштам також існує постійна позиція бібліографа при УНІГУ та при гарвардській бібліотеці імені Вайденера. На знак щирої вдячності, Інститут заснував симпозіум імені Петра Яцика, щорічне наукове зібрання (в окремих випадках – лекція), на якому відбувається обговорення важливих українознавчих тем за участю провідних вчених і під головуванням одного із Яциківських стипендіатів.

Перший такий симпозіум відбувся у березні 2003 року. Його темою була «Діаспора і батьківщина в епоху транснаціональності: Приклад України». Торічним лауреатом стипендії імені Яцика був Всеволод Ісаїв. Учасниками симпозіуму – Роман Шпорлюк, Мері К. Вотерз, Аскольд Мельничук, Ігор Зєлик, Наталя Черниш, Любомир Гайда (голова симпозіуму), Олег Воловина, Вік Сатзевич, Григорій Грабович, Григорій Немиря, Віра Андрушків, Наталя Черниш.

Ось список подальших Яциківських симпозіумів/лекцій:

Листопад 2004, Яциківський стипендіат - Елеонора Соловей-Гончарик, симпозіум на тему «Життя поета, як твір мистецтва», Учасники – Ігор Папуша, Віталій Чернецький, Григорій Грабович

Листопад 2007, стипендіат – Вірко Балей, симпозіум УНІГУ як частина відзначення 75-х роковин Голодомор і презентація уривків з опери Вірка Балея «Червона земля»

Березень 2009, стипендіат – Тамара Гундорова, симпозіум «Гоголь і Україна» на відзначення 200-х роковин з дня народження письменника

Жовтень 2011, стипендіат – Джованна Броджі, семінар «Між Польщею і Росією: Новий погляд на українську літературу 17-го сторіччя»

Листопад 2011, симпозіум, організований Мартою Дичок, лауреатом стипендії імені Диймел та Евгена Шклярів, на тему «Політика історії: Колективна пам'ять і зображення у пресі українців, переміщених внаслідок подій Другої світової війни». Учасники – Владислав Гриневич, Андрій Куликов.

Лютий 2013, стипендіат – Володимир Кулик, симпозіум «Мовна політика в сучасній Україні: Запровадження, вплив різних ідентичностей та ідеологій». Учасники – Майкл С. Флаєр, Лада Біланюк, Алла Недашківська, Курт Вульхайзер, Дебра А. Фрідман, Анетта Павленко, Любомир Гайда

Квітень 2015, стипендіат – Джорджіо Зіффер, симпозіум із давньоруської літератури, учасники – Джорджіо Зіффер, Гарві Ґольблатт, Юрій Авакумов

Листопад 2016, стипендіат – Олександр Зайцев, семінар «Дебати довкола Бандери: Український радикальний націоналізм в історіографії та громадському просторі»

Квітень 2019, стипендіат – Георгій Касьянов, семінар «Громадянське суспільство в Україні після Євромайдану: Від революції до консолідації».

See also: In Ukrainian