З 1-го по 5 лютого 2021 року в рамках програми «Дослідження сучасної України» (TCUP) Українського наукового інституту Гарвардського університету відбудеться міжнародна конференція «Чому Україна вибрала демократію?» Пандемія коронавірусу змусила УНІГУ пересунути цю подію з квітня 2020 року, а також перейти у дистанційний, онлайновий режим. В центрі уваги науковців – українська демократія – її минуле, сучасне й майбутнє. Такий незвичний формат цього наукового зібрання спонукав організаторів до нестандартних рішень. Замість традиційного виголошення своїх доповідей учасники конференції відповідатимуть на низку питань, які будуть розроблені та зарані направлені їм модераторами кожної секції (панелі). Таким чином кожен із доповідачів відповідатиме на ті самі питання з перспективи власного професійного досвіду, після чого до спільної дискусії долучаться усі учасники конференції. Це дасть усім змогу жваво подискутувати на теми, які були підняті на кожній із секцій. Список учасників цього наукового зібрання включає як науковців, так і політиків та громадських діячів, що допоможе перетворити цю на позір суто наукову конференцію на ширше й більш загальне обговорення найбільш пекучих та нагальних тем, які стоять перед Україною.
Головним промовцем конференції буде д-р Френсіс Фукуяма, відомий американський політолог та економіст, директор Центру міжнародної політики імені Форда Дорсі Мастерса при Стенфордському університеті (США). Мабуть, найбільш відомою книжкою д-ра Фукуями є «Кінець історії та остання людина» (1992), в якій він пише, що успіх та експансія західних ліберальних демократій та ринкової моделі капіталізму сигналізує кінцеву точку соціально-політичної еволюції людства та перемогу цієї форми врядування. Він виступатиме в середу, 3-го лютого з 12:00 по 14:00, і тема його доповіді – «Уроки українських демократичних трансформацій».
Конференція відбуватиметься за таким розкладом:
Сесія 1-ша
«Роль історії в розвитку української демократії»
Засідання відбудеться в понеділок, 1 лютого 2021 року з 12:00 по 14:00
Її модератор – директор УНІГУ Сергій Плохій
Її учасники – Домінік Арель (Оттавський університет, Канада); Олександра Гайдай (Український інститут, Київ); Ярослав Грицак (Український Католицький Університет) і Наталя Кібіта (Единбурзький університет, Великобританія)
Сесія 2-га
«Громадянське суспільство і масова мобілізація»
Засідання відбудеться у вівторок 2 лютого з 12:00 по 14:00
Модератор – Емілі Ченнелл-Джастіс (УНІГУ). Учасники – Олексій Гарань (НаУКМА); Ольга Онух (Манчестерський університет, Великобританія); Галина Петренко (Українське інтернет-видання «Детектор медіа»); Лукан Вей (Торонтський університет)
Головна промова: «Уроки українських демократичних трансформацій»
Доповідач: д-р Френсіс Фукуяма
Середа, 3-го лютого з 12:00 по 14:00
Сесія 3-тя
«Інституції та реформа»
Засідання відбудеться у четвер, 4 лютого з 12:00 по 14:00
Модератор – Адріан Каратницький («Атлантична Рада»/«Atlantic Council»)
Учасники: Ольга Айвазовська (Громадська мережа «ОПОРА»); Маргарета Бальмаседа (Університет Сетон Голл); Ростислав Павленко (НаУКМА); Джесіка Пісано (Дослідницький університет «Нова школа соціальних досліджень», Нью-Йорк, США)
Сесія 4-та
«Внутрішньо переміщене населення та його реінтеграція в Криму і на Донбасі»
Засідання відбудеться у п'ятницю, 5 лютого з 12:00 по 14:00
Модератор – Саша Джейсон (Стенфордський університет)
Учасники: Таня Булах (Національна фундація розвитку демократії, США); Олександра Матвійчук (Центр громадянських свобод, Київ, Україна;, Ґрета Лин Олінґ (Мічиганський університет); Рустем Умеров (Верховна Рада України)
Хоча модератори кожної з сесій і воліють не розголошувати конкретні питання до кожного з її учасників, але за попередніми даними сесія 1-ша розглядатиме історичні прецеденти демократичних традицій України, роль російських імперських та радянських інституцій у засвоєнні цих традицій, значення регіоналізму та вплив сучасної демократії на громадянське суспільство та на його бачення й сприйняття реалій, пов'язаних з історичною пам'яттю країни.
В центрі уваги сесія 2-ї – різні аспекти українського протестного руху. Завдання доповідачів полягає в тому, щоби поставити цей рух у пострадянський та світовий контекст і дослідити його вплив на демократичні інституції країни.
Сесія 3-я буде висвітлювати як досвід безпосередніх учасників демократичних змін, так і оцінку українських протестних рухів з боку американських політологів.
Сесія 4-та зосередить свою увагу на ситуації в Криму та на Донбасі й на ставленні до неї як в самих цих регіонах, так і з боку «материкової» України, зокрема, на політичних та економічних наслідках можливих дій української влади. Також дуже важливе місце в обговоренні цих проблем займуть умови реінтеграції окупованих територій та питання можливої ролі США після перемоги Джо Байдена.
Детальніше про конференцію можна дізнатися на сайті Українського наукового інституту Гарвардського університету. Організатори сподіваються, що підняті ними теми зацікавлять багатьох науковців, журналістів, урядовців та всіх, хто пов'язаний з Україною, і запрошують всіх долучитися до цієї конференції. (Для участі у конференції потрібна реєстрація).
Про учасників конференції можна дізнатися тут.
З усіма запитами просимо звертатися до директора програми «Дослідження сучасної України» (TCUP) д-ра Емілі Ченнелл-Джастіс за адресою: emc497@harvard.edu.
Всі доповіді виголошуватимуться англійською мовою. Професійні перекладачі будуть забезпечувати синхронний переклад доповідей та подальшого обговорення на аудіо-каналі зум-вебінару конференції.