Український науковий інститут Гарвардського університету - невіддільна частина американської академічної та освітньої системи, але Інститут завжди був свідомий свого коріння і радо ділиться з українськими науковцями всіма своїми надбаннями і здобутками. Адже в основі розвитку будь-якої науки лежить вільний обмін ідеями. Й можна навести багато прикладів того, як монографії та інші видання УНІГУ стимулювали українознавчі дослідження в самій Україні. Щоправда, не всі університети й бібліотеки мають достатньо коштів на закупівлю монографій, виданих в Гарварді. Тому їхнє безкоштовне розповсюдження є важливою складовою діяльності УНІГУ.
Зокрема, раз на кілька років ми надсилаємо в Україну всі свої публікації й частину книжок із бібліотечних фондів. А в 2007 році, наприклад, коли Інститут перебирався в своє нове приміщення, 50 українських університетських та публічних бібліотек одержали зібрання наукових видань УНІГУ, повний комплект журналу «Harvard Ukrainian Studies» («HUS», «Гарвардські українознавчі дослідження») та багато періодики з різних країн Європи та Північної Америки.
В рамках цієї діяльності ми щойно відправили велику партію наших останніх публікацій, котрі охоплюють період із 2013 по 2016 роки, і два свіжі номери журналу «HUS». Серед них такі:
- Graziosi – After the Holodomor, 2013, збірка матеріалів конференції з Голодомору (редактор. – А. Ґраціозі), яка відбулася в Гарварді у 2009 році. Це видання цінне не лише тим, що та конференція була, мабуть, найпершим і найбільш представницьким науковим зібранням, присвяченим цій трагедії, але й тим, що представлені в збірці статті охоплюють думки й висновки провідних світових істориків, демографів, архівістів та інших фахівців.
- О. Tolochko – The Hustynja Chronicle (Texts v XI), 2013 («Густинський літопис», перше наукове видання видатної історично-літературної пам'ятки 17-го століття, підготовлене й прокоментоване членом-кореспондентом НАНУ О. П. Толочком. У своїй вступній статті, яка подається українською та англійською мовами, д-р Толочко висвітлює історію створення Густинського літопису, бурхливі події 16-17 століть та культурний контекст, який уможливив появу цього твору.
- L. Berezhnaya and J.-P. Himka – The World to Come: Ukrainian Images of the Last Judgement, 2015. Дослідження Л. Бережної та Дж.-П. Химки «Життя будучого віку: українські ікони Страшного суду», присвячене православним іконам 12 -18 століть з України, східної Словаччини та південно-східної Польщі, які зображають сцени Страшного суду. Це найповніше з існуючих видань на подібну тему розглядає витоки й розвиток іконографії Страшного суду на історичних українських землях, а також естетичні та духовні впливи Візантії, католицизму, новгородської та молдавської шкіл іконопису на українських майстрів і, через них, на все тодішнє населення.
- Ch. Raffensperger – Ties of Kinship: Genealogy and Dynastic Marriage in Kievan Rus', 2016. Монографія Кристияна Раффенсперґера «Родинні узи: Генеалоґічні зв'язки та династичні шлюби в Київській Русі» аналізує династичні шлюби нащадків князя Володимира й пише про роль і місце Київської Русі в системі середньовічної Європи. Ця праця К. Раффенсперґера є першим подібним англомовним дослідженням, яка також містить сучасні інтерпретації та аналіз історичного контексту 10 -12 століть, і, по суті, встановлює нові стандарти, за якими вчені-медієвісти, візантологи та славісти зможуть досліджувати династичні шлюби цієї історичної доби.
- Mark R. Baker – Peasants, Power and Place: Revolution in the Village of Kharkiv Province, 1914 - 1921, 2016. У своїй монографії «Селяни, влада і земля: Революція на Харківщині, 1914 - 1921 рр.» д-р Марк Бейкер першим з північноамериканських істориків розглядає буремні події Першої світової війни, революції та громадянської війни на сході України з погляду місцевого селянства. Використовуючи нові архівні документи, історик відстоює думку про те, що більшість селян ідентифікувала себе не з певною національністю чи класом, а, насамперед, з місцевими громадами.
- The Future of the Past: New Perspectives on Ukrainian History, edited by Serhii Plokhy. Збірка «Майбутнє минулого. Нові погляди на українську історію» » (під редакцією професора С. Плохія) містить статті та головні доповіді з конференції 2013 року. Як пишуть упорядники збірки, сьогодні «Україна опинилася в центрі найгострішої кризи у стосунках між Сходом і Заходом з часів холодної війни, і полем битви між Росією та Україною знову стала історія. Але чи можна винуватити історію та її різні інтерпретації в тому, що сталося в цьому регіоні? А що, як саме ця розбіжність в оцінках історичних подій і буде тим дороговказом, який веде до миру й порозуміння? Може, саме така розмаїтість і допоможе інтегрувати історію цього регіону у ширший європейський контекст? Зібрані в цьому виданні есеї допоможуть знайти відповіді на ці питання.»
- І, нарешті, два останні номери інститутського журналу «Harvard Ukrainian Studies» («Гарвардські українознавчі дослідження», №№ 32 - 33) під спільною назвою «Жнива. Есеї на честь семидесятиріччя Григорія Грабовича.» Ця збірка цікава тим, що в ній представлені статті практично всіх літературознавців та інших гуманітаріїв з України, Європи, Північної Америки та Австралії, які є окрасою сучасного українознавства.
Цього разу, крім названих видань, в Україну було відправлено й деякі приватні книжкові колекції (зокрема, Роберта ДеЛосси) та багато різномовної наукової періодики. Так до львівських бібліотек потрапили славістичні, гебраїстичні, богословські та історичні видання з Японії, Чехії, Австрії, Польщі, Болгарії, Нової Зеландії, Італії, Бельгії, Румунії, Швеції та США. Харківські науковці тепер матимуть змогу ознайомитися з журналами та збірками, що виходять у Білорусі, США, Польщі та Італії. А історики та українознавці, що працюють у Запоріжжі, одержать комплекти наукової періодики з Литви, Польщі та різних наукових осередків США (у Нью-Йорку, Колорадо, Вашингтоні, Каліфорнії). Й, нарешті, на прохання славістів, русистів та тюркологів з Миколаєва до них пішли квартальники та періодика з Франції, США, Румунії, Туреччини та деякі рідкісні українські журнали.
Ось повний список установ, які одержали посилки з УНІГУ:
Горлівський інститут іноземних мов, м. Бахмут Донецької області
Чергігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка
Інститут історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського
Наукова бібліотека Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича
Наукова бібліотека Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара
Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету ім. В. Н. Каразина та
Кафедра українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразина
Наукова бібліотека Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
Наукова бібліотека Херсонського державного університету
Відділ зарубіжної україніки Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
Наукова бібліотека Національного університету «Київо-Могилянська Академія»
Відділ формування документальних ресурсів Національної парламентської бібліотеки України ім. М. Грушевського,
Інститут історії України НАНУ
Наукова бібліотека Інституту сходознавства НАНУ ім. А. Кримського
Бібліотека інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ
Бібліотека Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАНУ
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАНУ
Національна історична бібліотека України
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Т. Шевченка
Відділ формування інформаційних ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника
Наукова бібліотека, відділ комплектування Львівського національного університету ім. І. Франка
Бібліотека Українського католицького університету
Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія»
Інститут слов'янознавства Російської академії наук
Інститут загальної історії Російської академії наук
Російська державна бібліотека, Москва, Росія
Бібліотека Чорноморського державного університету ім. Петра Могили
Відділ наукового комплектування фондів Одеської національної наукової бібліотеки
Наукова бібліотека Одеського національного університету ім. І. Мечникова
Російська національна бібліотека, відділ комплектування, група подарунків, Санкт-Петербург, Росія
Наукова бібліотека Донецького національного університету ім. В. Стуса, Вінниця
Наукова бібліотека Запорізького національного університету та
Історичний факультет Запорізького національного університету.
Особливу увагу УНІГУ приділяє Донецькому національному університету та Горлівському інституту іноземних мов, які внаслідок окупації були змушені перебратися у Вінницю та Бахмут і залишити вдома сучасні автоматизовані бібліотеки з понад мільйонними фондами.
Ми також намагалися направити книжки та журнали в окупований Крим. Але, коли наша співробітниця задзвонила до Сімферополя, щоб уточнити адресу університетської бібліотеки, її ентузіазм було зупинено двома питаннями:
«Хто дав вам дозвіл надсилати нам книжки?» і «Де і коли ви узгоджували це питання?»
Схоже, що сімферопольська чиновниця належить до тих людей, які й досі, як сказав двісті років тому один російський поет, «сужденья черпают из забытых газет времен Очакова і покоренья Крыма». Що ж, деякі речі не міняються ніколи.